Сайт учителя школи №1 м.Селидового Реви Л.В.
Неділя, 24.09.2017, 15:12

 Каталог статей

Меню сайту
Форма входу
Пошук
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0




Головна » Статті » Мої статті

Формування пошукових компетентностей учнів

Формування пошукових компетентностей учнів на уроках математики

 Часто  урок складається з пояснення нового матеріалу і розв’язування задач, що ілюструють його. Сама задача, прийоми її розв’язування, аналіз умови не завжди бувають предметом особливої уваги учнів. Саме в цьому я бачу недолік нашої роботи , бо аналіз задачі як ні що інше дає можливість учителю працювати над формуванням пошуково-дослідницьких компетенції учнів.

         Я стараюсь навчити розв’язувати задачі, сформулювати навики дослідницької роботи. Бо саме на уроках, на яких учень є активним учасником пошуку розв’язання і відчуває при цьому і радість відкриття, і гіркоту поразки , якщо обраний шлях не приводить до поставленої мети.

         Уроки такого типу я намагаюсь проводити після того, як відпрацьований теоретичний матеріал, необхідний для розв’язування даних задач, знайомі окремі прийоми розв’язування задач даного типу. Тому, щоб не витрачати сили на ознайомлення з умовою кількох задач, достатньо розглянути тільки одну, цікаву за змістом, багата ідеями. Що має кілька способів розв’язування, щоб сконцентрувати увагу, найперше, на аналізи прийомів, які можна використати для розв’язування даної задачі.

         Звичайно. Творча активність учнів залежить від тих методичних прийомів, які є опорою для аналізу задачі.

         Перші хвилини уроку я завжди присвячую тому, щоб націлити учнів на дослідницьку роботу, пошук «красивого» розв’язання. Доброзичливе обговорення всіх (без винятку) запропонованих гіпотез допомагає кожному учневі стати повноправним співрозмовником, знайти залежність між даними задачі. Запитання, що спрямовують уяву учнів на дослідження якоїсь частини малюнка або виявлення закономірність між даними задачі, ставлю так, щоб їх можна було використати під час розв’язування інших задач. Найменше перемога обов’язково оцінюється з глибоким аналізом та похвалою.

 Якщо робота над задачею закінчується разом з одержанням відповіді, то накопичення досвіду з розв’язування задач відбувається стихійно, а деякими учнями навіть не усвідомлюється. Хоча  початок цьому могли б покласти запитання, що дозволяють оцінити зроблене, критично глянути на знайдене розв’язання ,закріпити вдалі прийоми аналізу умови задачі й організувати процес пошуку відповіді. Так, після того, як задачу розв’язано кількома способами, я стараюсь запропонувати  дітям такі запитання:

-         Якими способами була розв’язана задача ?

-         Який з них найраціональніший ?

-         Яка закономірність між даними задачі була головною для кожного способу ?

-         Чи не являється задача одним із випадків раніше розв’язаних ?

-         Чим цікава дана задача ?

Ці питання допоможуть учням краще усвідомити, якими новими прийомами збагатився їх досвід розв’язування задач.

  Не уявляю свою роботу якщо не навчити, розмірковувати над умовами задач, шукати шляхи їх розв’язування, вибирати серед них найоптимальніший. Намагаюся, щоб навчання на уроці сприяло максимальному розвитку мислення, пізнавальних здібностей учнів, щоб тренувалась пам’ять ,увага, щоб учні вміли порівнювати, зіставляти  факти, самостійно знаходити розв’язання нестандартних задач. При плануванні уроку стараюсь спрямувати кожну хвилину уроку так, щоб  найдоцільніше   використати, стимулюючи дітей до праці враховуючи індивідуальні риси кожного учня рівень їх розвитку мислення, даю можливість забезпеченню наступності у навчанні, основне  стараюсь не нервувати учня морально в той час коли він не може розв’язувати  ту  чи іншу задачу .

 

Категорія: Мої статті | Додав: лв (02.08.2010)
Переглядів: 721 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: