Каталог статей

Використання групової роботи на уроках математики для формування компетентностей учнів

Формування у школярів компетенції "навчальна самостійність"

    Сьогоднішні діти   будуть жити в суспільстві, що буде істотно відрізнятися від того, у якому жили їхні батьки. Соціально-економічні перетворення, характерні для  останнього тисячоліття, змінили економічні і ціннісні орієнтири  суспільства, що спричинило за собою зміни цілей і задач, що стоять перед освітою. Форма, якість і зміст освіти  визначатиметься не тільки державним замовленням, але й попитом, що виникає в різних соціальних групах, кожна з яких відрізняється власним розумінням "сенсу життя” і своїми фінансовими можливостями для його втілення.  Ідеї компетентністного підходу з'явилися в результаті вивчення ситуації на ринку праці та у результаті визначення тих вимог, що складаються на ринку праці стосовно працівника. Перехід освіти на сучасний інтенсивний шлях конструктивно орієнтує не стільки на засвоєння знань, скільки на способи засвоєння,  на розвиток пізнавальних, творчих сил дитини.    Тому задача школи полягає не тільки в тім, щоб передати наступним поколінням знання, цінності, уміння, навички, але й у тім, щоб підготувати їх   самостійно діяти і приймати рішення в умовах, яких свідомо не було і не могло бути в житті попередніх поколінь. Задача ця принципово нова, і вона ускладнює процеси виховання і навчання.   Таким чином, система освіти, і, насамперед                                                                      загальноосвітня, виявилася перед необхідністю в черговий раз шукати відповідь на традиційні педагогічні питання: чому учити? і як учити?

Ясно, що випускник школи повинен бути особистістю, що володіє індивідуальністю, здатною до безперервної освіти, до гнучкої зміни способів своєї освітньої, професійної і соціальної діяльності, що вміє працювати з іншими і над собою, причому працювати не за стереотипом, а з урахуванням мінливих умов, вимог і т.д.

З позицій компетентністного підходу основним безпосереднім результатом освітньої діяльності стає формування ключових компетентностей,  іншими словами здатність учнів самостійно діяти в ситуації невизначеності при розв’язанні актуальних для них проблем,  уміння ставити перед собою різні навчальні задачі й вирішувати ïх. Це уміння зв'язане з потребою людини виконувати дії по власному усвідомленому спонуканню, тобто на перший план виходять такі особливості дитини, як пізнавальна активність, інтерес, творча спрямованість, ініціатива, уміння ставити перед собою цілі, планувати свою роботу. Отже, навчальна самостійність має на увазі здатність до рефлексії (як здатність усвідомити відсутнє, зрозуміти, що невідомо, пізнати задачу як нову) і уміння шукати (або самостійно просуваючи вперед, або запитуючи, що вміє і знає інший, або звертаючи до інформаційних джерел).  Опираючись на наукові розробки, розглядаю навчальну самостійність як здатність здійснювати вибір, як рух по різних освітніх траєкторіях.

Основи навчальної самостійності лежать в освоєнні способів придбання знань з різних джерел інформації, в умінні учитися.

І тоді перебудова середньої і старшої школи повинна йти по індивідуальних освітніх програмах, а задача педагога – орієнтуючись на методи навчання школярів, спрямовані на формування бажання й основи уміння учитися, створити умови для варіативності освіти учнів і допомогти їм опанувати основами навчальної самостійності.

Групова робота -  одна з форм колективної діяльності учнів на уроці

Діяльність школярів є колективною . На уроці учні люблять працювати парами , радитися . Це відбувається тому, що школярі відчувають потребу в спілкуванні. Працюючи в складі групи, вони на власному досвіді переконуються в користі спільного планування, розподілу обов'язків , взаємоспілкуванні . Учні спілкуються між собою, привчаються діяти узгоджено і злагоджено, випробовуючи почуття колективної відповідальності за результат спільної діяльності. Групова форма організації роботи вимагає явних зусиль і здібностей кожного, а це є природним стимулом здорового творчого змагання. Групова робота - одна з форм колективної діяльності учнів на уроці.  Принцип роботи в групі складається в передачі учнем на період такої роботи функцій ,традиційно виконуваних учителем:: інформаційних , організаційних, контролюючих і (частково) оцінюючих.
          Групова форма навчальної роботи припускає включення групи учнів у спільне планування навчальної діяльності , виховання і з'ясування інформації , обговорення, взаємний контроль . Ця форма припускає роботу учнів над єдиними завданнями. Темп роботи залежить від складу групи. Учень індивідуально сприймає інформацію . Але в процесі засвоєння знань йому необхідно висловлюватися , давати обґрунтування розв’язанням. З погляду  теорії поетапного формування знань найбільш ефективне осмислення навчального матеріалу учнями здійснюється у формі зовнішньої мови для інших. Вираження думок у зовнішній мові сприяє усвідомленому узагальненню знань , якими в майбутньому учень буде оперувати.  У порівнянні з фронтальною групова форма навчання дозволяє учням частіше і повніше викладати свої  думки вголос. Цим процесом взаємного навчання керує вчитель. Він контролює діяльність навчальних груп, вносить корективи.

При формуванні знань учнів доцільно провести з ними спочатку фронтальний аналіз навчального матеріалу, а потім повторний аналіз досліджуваного матеріалу в групах. Для цього на дошці я заздалегідь  записую питання, що розглядаються в групах. При такій організації навчання кожен учень у 8 - 10 разів частіше, ніж при фронтальній, виражає свої думки вголос. Він піддається  взаємному контролеві, що особливо важливо, тому що сприяє повному осмисленню, глибокому засвоєнню знань, свідомому оперуванню ними. Потім  за допомогою фронтального опитування підбиваю підсумок, чітко формулюючи основні висновки з розглянутої проблеми.

Після доказу теореми біля дошки я відразу пропоную учням розглянути її безпосередньо за партами. Учні в групах починають відтворювати доказ. Утрудняється один - приходять на допомогу інші, виникають умови для активного осмислення навчального матеріалу. Проходячи по класу, стежу за роботою учнів, потім, у ході фронтальної бесіди, розглядаємо всі труднощі і коротко формулюємо висновки. Виводячи необхідний  математичний    висновок, відразу ж пропоную учням  розібрати це  в групах. Учні, радячись один з одним, відтворюють процес виведення результатів. Спілкуючись між собою, учні включаються в активну розумову діяльність. Спостерігаючи за їхньою працею, уточнюю з якими труднощами вони зустрічаються. У ході фронтальної бесіди встановлюються причини труднощів і розглядаються виниклі запитання. 

        Найбільш продуктивна групова робота при закріпленні , удосконалюванні знань. Після пояснення матеріалу пропоную учням кілька прикладів вирішити спільно. У ході рішення з'ясовуємо всі незрозумілі питання. Після такої роботи даю учням завдання для самостійного виконання, що допомагає їм відтворювати засвоєні знання. Розбираючи питання, учні слухають роздуми кожного. У першу чергу висловлюються учні з низькими навчальними можливостями. Розгортається процес обговорення, у ході якого закріплюється вивчений матеріал.

Особливо часто групова форма навчальної роботи практикується при формуванні умінь і навичок. Після фронтального закріплення навчального матеріалу пропоную учням разом робити вправи, розв’язувати приклади, задачі. У процесі виконання роботи вони   радяться один з одним, здійснюється оптимальний вибір способів рішень. На мій погляд, групова робота найбільш результативна в плані формування в школярів обов'язкових  результатів навчання, а також розвиток творчих здібностей кожного учня. Я це роблю так: кожна  група одержує картку з завданнями. Учні в групі приступають до роботи. У випадку ускладнення, погано підготовленому  учневі  допомагають  добре встигаючі учні. Усю роботу в групі організує відповідальний консультант. Коли всі завдання виконані, відповідальний консультант оцінює діяльність кожного учня в групі. При цьому враховуються: 1) правильність виконання кожного завдання; 2) рівень самостійності. Наступний етап - звіт груп про виконану роботу. Оцінка за роботу виставляється у вигляді дробу: у чисельнику - оцінка відповідального консультанта; у знаменнику - результат самоаналізу і самооцінки учнів. Групова форма роботи виправдовує себе і при повторенні раніше вивченого матеріалу. Робота учнів у групах на цьому етапі навчання    сприяє підвищенню активності  учнів. Повторення перетворюється в   процес репродуктивно-пошукової діяльності, що дозволяє сформувати глибокі знання у всіх учнів . 

     Групова форма навчальної роботи використовується і при виявленні знань і умінь учнів. На дошці заздалегідь записані питання, відповідаючи на які, учні звітують перед собою і групою в тім, як засвоїли матеріал. Слухаючи відповіді товариша, вони виправляють його, уточнюють окремі положення. Я в цей час спостерігаю за їхньою роботою ,  з'ясовуючи неточності в знаннях. Різноманітні види взаємної перевірки знань у групах дозволяють  ефективніше розвивати навички  самоконтролю в навчальній діяльності. Взаємний контроль сприяє поліпшенню оперативного контролю з боку вчителя за якістю засвоєння школярами знань, умінь і навичок, дозволяє вчителеві одержувати цілком достовірну попередню інформацію про рівень їхньої  навченості, організовувати ритмічну роботу всіх учнів.  Групова робота успішно застосовується мною при проведенні заліків . Відповідальні консультанти допомагають мені проводити

заліки. Для групової роботи підходить далеко не кожний урок, а найчастіше такий, до якого необхідно довгостроково готуватися всьому класові. Таким уроком може бути семінар .   Вважаю, що семінарські уроки більше підходять для роботи в старших класах.  А для молодших школярів треба використовувати  більш простіші форми групової роботи.

   Переваги групової форми навчальної роботи особливо яскраво виступають при активізації слабких учнів, що одержують більше можливостей, чим при фронтальній формі навчальної роботи, для продуктивного обговорення розглянутих проблем. Практика показує, що учні з низькими навчальними можливостями в групах висловлюються частіше, ніж звичайно в 10 -15 разів. Це говорить про підвищення активності , що дозволяє успішніше формувати знання ,уміння і навички.

               Високу результативність дають не всі навчальні групи. Щоб здійснювати ефективну взаємодію учнів у групі, треба цілеспрямовано формувати навчальні групи, уважно  підбирати командирів (консультантів) здатних планувати роботу, налагоджувати контакти учнів. Учитель повинен увесь час здійснювати ретельний контроль за роботою школярів, учити ïх співпрацювати при розборі навчального матеріалу, виконанні вправ, рішенні задач. Для  успішної організації спільної навчальної роботи учнів важливо враховувати наявність або відсутність контактів між ними.

    Виправдовують себе групи з чотирьох учнів, що працюють на двох один за другим партах. Я практикую при проведенні заліків, семінарів, залікових уроків,      практичних робіт на уроках  формування груп з 5 - 6 учнів, але організація роботи таких груп вимагає спеціального розміщення парт.

          Щоб навчальні групи успішно працювали, доцільно формувати групи учнів з різними навчальними можливостями. У цих групах учні, володіючи різною навченістю, інтересами і працездатністю, доповнюють один одного. Учні з вищими і високими навчальними можливостями при самостійній роботі, як правило, встигають виконати завдання за більш короткий термін, завдяки чому в них знаходиться час для надання допомоги товаришам. Спільно аналізуючи матеріал, розв’язуючи задачі вони усі досягають більш високих результатів. Сильний учень, успішно справляючись із завданням, попутно допомагає менш здатному усвідомити незрозуміле, спостерігаючи за його роботою, попереджає появу помилок, у результаті він сам засвоює матеріал глибше.

      Групи можуть бути постійного і тимчасового складу. З метою кращої організації навчальної діяльності доцільно  вчителю самому визначити робочі місця кожному      учневі. При цьому слід дотримуватися ряду вимог.

     Необхідно враховувати психологічну сумісність, бажання учнів, потенційні можливості для їх успішної спільної діяльності, санітарно-гігієнічні і медичні умови.

     При формуванні навчальної групи треба враховувати не тільки навчальні можливості учня, але і якими якостями він володіє. Це необхідно для створення відповідного комфорту в навчальній діяльності. У ході роботи в групах учні краще пізнають один одного. Іноді виникають тертя між ними. З'являються бажаючі перейти з однієї групи в іншу. Оптимальний склад навчальних груп формується поступово.

        Командира групи (консультанта) за згодою товаришів я призначаю сама. Ними стають учні, що добре засвоюють матеріал по предмету, що відрізняються зібраністю, вимогливістю до себе. З їхньою допомогою одержую достовірну інформацію про засвоєння кожним учнем досліджуваного. Склад більшості груп залишається стабільним протягом навчального року.

Учні звикають один до одного, почувають лікоть товариша в спільній роботі. Це доставляє їм задоволення.

                Групова форма навчальної діяльності найбільш ефективна при виконанні учнями різних вправ, розв’язанні прикладів, задач. Але при тривалій роботі  в групах з'являється незадоволеність в учнів з високими навчальними  можливостями. Ці школярі мають потребу в більш важких, оригінальних типах задач, вправ.

                 Оптимальна тривалість роботи учнів у групі в молодших класах 5-7 хвилин, у середніх 10-15 хвилин, у старших 15-20 хвилин уроку. На учбово-практичних і практичних заняттях вона може займати більше часу.